Політичні та бізнес-еліти Буковини: інтереси, союзи, конфлікти

Озвучена ще два роки тому депутатом Чернівецької обласної ради Назаром Горуком теза про те, що Буковина перетворилась на «арену битви двох кланів», у загальних рисах зберігає актуальність і сьогодні. І якщо вже на поч. 2013 р. «битва за Буковину» мала дещо гібридний характер, то на поч. 2015 р. ситуація нагадує дошку в самому розпалі шахової партії: фігури, політичні бренди, посади та бізнес-інтереси переплелись настільки, що звичні для виборця маркери (обличчя, партійні назви, ідеї і ключові слогани) вже практично нічого не позначають, а відповідно – і не значать.

Такий стан справ фактично унеможливлює адекватний аналіз політичних рельєфів «краю, де варто жити» за електоральним принципом – виходячи з простої партійної приналежності публічних гравців. З часом втрачає значення і популярний, але почасти популістський біографічний підхід, спрямований на пошук зв’язків і можливого кар’єрного сприяння між посадовцями, підприємцями і політиками – адже «часи міняються і ми з ними міняємося...» Огляд особистих зрад, партійних міграцій і політичних трансформацій в окремо взятій Буковині останнього десятиліття сам по собі потягне на окреме історико-детективне дослідження.

Бренди плинні, інтереси – вічні. Ця теза з усією однозначністю описує політико-економічний розклад сил як у Чернівецькій обл., так і характеризує головний принцип роботи буковинських еліт за межами регіону, де вони зазвичай представлені непропорційно широко. Відтак, говорячи про політику, слід починати з економіки – як довготривалих бізнес-інтересів, пов’язаних із «раз і назавжди» захопленими сферами (всім тим, що можна було приватизувати), так і ситуативних (бюджет, державні закупівлі, комунальні підприємства, дозволи, корупційні схеми, репресивний апарат), обмежених лише часом, який обіймають ті чи ін. посадовці, що їх курують.

Формула «2+1», що описує буковинську ситуацію останніх років, може бути перефразована також і як «третій лишній» (де слово «лишній» слід трактувати не як русизм для українського «зайвий», але як маркер «залишку», що перепадає «мавпі», яка спостерігає за сутичкою двох «тигрів»). Буковина в цьому сенсі є справжньою Україною в мініатюрі – майданчиком, на якому ведуть боротьбу не дві, а три армії – при наявності всьох лиш двох полководців. Раніше це виражалось у протистоянні «почившої в мирі» «Нашої України» та «Батьківщини» при тихому зростанні Партії регіонів. Далі основними фігурами залишились «Батьківщина» і Партія регіонів при мовчазному зростанні УДАРу, а після фасадного перегрупування сил за результатами Евромайдану схема ще більше ускладнилась.

Повний текст

Проект підготований Святославом Вишинським для Громадської організації «Буковинський центр» за результатами Позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 р.